Поради сучасному вчителю згідно НУШ

   Сучасні діти дуже відрізняються від тих, хто навчався в першому класі до них. І тому постало питання, а саме: як навчати, виховувати цих маленьких бешкетників? Тільки лінивий не шукав шляхів виходу із подібної ситуації. Багато новітніх технологій, поглядів на сучасне навчання в інших країнах, дослідницьких питань було переглянуто не однією просвітницькою світлою головою. Але, на мій погляд, кожний вчитель, якщо він працює в школі за покликом свого серця, має свій підхід до вирішення проблеми з навчання та виховання молодого покоління. 

   З перших днів цього навчального року я намагалася встановити контакт з дітьми не нав’язуючи свої правила поведінки в школі, а прислухаючись до запропонованого контакту самими дітьми.

   Після дитячого садку дітлахи попадають у нове середовище (школу). Вони ще не знають модель поведінки в школі і тому в перші дні відбувається їх адаптація до шкільного життя. Саме в цей період вчителю треба встановити відносини з дітьми, а також їх родиною. Треба завоювати довіру, любов, показати свою відповідальність за довірений скарб сім’єю. Не відштовхуйте, вмійте вислухати, якщо треба, то і допомогти всім членам колективу. Не треба соромитися такого словосполучення як « створити шкільну класну сім’ю», де всі разом будете вирішувати проблеми, організовувати і проводити заходи, радіти кожному досягненню здобувачів освіти.

   Для досягнення цієї мети рекомендую з перших днів перебування в школі бути більше з дітьми та їх сім’єю. Виходи на природу, поїздки до зоопарку, столиці, екскурсії до музеїв, по місту - це все буде створювати атмосферу розуміння, зближення. Не забувайте вирішувати будь які питання не одноосібно, а всією родиною класу. Пам’ятайте, що вчитель тоді отримує насолоду від роботи, коли результати праці задовольняють обидві сторони процесу.

  Мої рекомендації сучасному вчителю для успішної роботи з підростаючим поколінням:

1) не поспішайте робити висновки відносно підготовки дитини до школи ( всі діти проявляють себе по-різному, вони розкривають свої здібності при певних обставинах);

2) нове покоління зразу сприймає вчителя, як свого друга і тому поспішають завірити своє відношення через обнімання та притискання ( думка дітей полягає в тому, що родина привела їх до обраної людини, якій можна довіряти. Не втрачайте цю довіру!);

3) кожна дитина має ступінь втоми, і тоді вона перестає сприймати матеріал на уроці, 

порушує порядок в класі, часто виходить з кімнати по своїх справах, заважає сусідам. Будьте спокійними! Запропонуйте такому учневі допомогти вам ( роздати зошити, книги, символи; або зробіть його відповідальним за певну ділянку роботи), відчуйте, що потрібно цій дитині саме в цей час;

4) рекомендую дітям давати відповіді на запитання сидячі за партами. Такий підхід створює атмосферу сімейної бесіди, розкутості.

5) сприймайте думку дитини навіть тоді, коли вона не співпадає з вашою. Намагайтеся через обмін твердженнями довести або спростувати висловлювання.

6) при виконанні фізкультхвилинок не робіть шикування в рядки між партами (виховання вільної людини дає право дитині самій обирати простір);

7) кожний дрібний успіх малечі пропоную підносити до супер досягнень ( вона стане почувати себе більш впевненою і з кожним кроком таких перемог буде досягати більшого);

8) надавати обов’язки здобувачам освіти за бажанням як заохочення, а не примусово. Треба враховувати потяг дитини до виконання наданої роботи.

9) поганий вчинок, зроблений дитиною, розглядати не як покарання, а побудувати розмову у вигляді бесіди, а саме: тобі самому не соромно за свій вчинок?, що спонукало тебе це зробити? Пропоную такий вид роз’яснювальної роботи: якщо задіяні дві особи, то краще їм поговорити один з одним наодинці, скріпити після примирення свої дії мирилкою.

10) рекомендую театралізувати маленькі виховні ситуації, бо саме через цей вид роботи школярі пізнають про добрі та погані вчинки, вміють висловлюватись з приводу побаченого;

11) згідно НУШ вчитель має такий інструмент впливу на свідомість дитини як « Крісло автора». Його можна використовувати і під час самооцінки дитини, вносячи корективи при обговоренні ситуацій.

12) розсадити школярів за партами – це завжди є проблемою. Ті, хто має поганий зір завжди йдуть поза конкурсом. А як бути з іншими? Все залежить від вчителя і побажань родини ( якщо в парі один одного не відволікає і не заважає). Рекомендую схему:

 а) сильний + слабкіший;

 б) симпатія + симпатія;

 в) друзі з дитячого закладу;

 г) спільні інтереси;

 д) співіснування за зодіакальними знаками.

 Якщо таке розташування дає збій, то після декількох попереджень можна поміняти місцями.

 13) групова робота завжди викликає питання: на яких уроках її краще проводити?

Спробуємо розглянути схему групи ( лідер, який знає і вміє  виконувати завдання; 1-2 дітей, які орієнтуються на лідера і частково або за підказками можуть виконувати завдання; решта групи – спостерігачі, які можливо будуть виконувати роботу в групі, а можливо і ні). На мою думку, якщо кожний член групи має персональне завдання для отримання кінцевого результату, то ця група є переможцем. А якщо  група отримує завдання для всіх ( без конкретики), то результати залежать від свідомості школярів та їх настрою. Тому вам видніше,на яких уроках проводити групову роботу.

 Бажаю всім своїм колегам натхнення, віри в свої сили, не боятися впроваджувати в своїй роботі інноваційні технології, знаходити і відпрацьовувати свої методи розкриття навчальних матеріалів. Саме ви є кращими порадниками в своїй нелегкій, але цікавій роботі.

Автор: Гриценко Н. С.